Пластикові труби набули широкої популярності порівняно недавно, хоча, з’явилися і почали використовуватися, зі змінним успіхом, понад півстоліття тому. Так, перші вироби з поліетилену побачили світ ще в п’ятдесяті роки минулого століття. Вони відрізнялися високою стійкістю до низьких температур, але руйнувалися під дією високих.

Проблему вдалося вирішити в 1968 році, з появою технології, що дозволяє утворювати додаткові поперечні зв’язки між молекулами матеріалу. Тобто, «зшивати» їх. Так і з’явилися труби з, так званого, зшитого поліетилену.

Методи зшивання, що використовуються

Застосовувана технологія зшивання багато в чому визначає характеристики виробів. Так, при нагріванні поліетилену з пероксидами, полімер набуває кращих експлуатаційних якостей. Правда, процес триває досить довго. При обробці матеріалу електронами або азотом, рівень зшивання буде трохи нижче.

При цьому, потрібно зазначити, що всі матеріали, отримані різними способами, мають досить схожі характеристики. Труби із зшитого поліетилену досить міцні і стійкі до значних температур, що і посприяло їх широкому застосуванню в тепло-, водо- і газопостачанні.

Основні переваги

Труби із зшитого поліетилену виділяються:

  • високою міцністю;
  • еластичністю;
  • малою вагою;
  • стійкістю до низьких і дуже високих температур, до 110 градусів;
  • здатністю працювати під тиском до 10 Бар;
  • високими діелектричними властивостями;
  • низьким коефіцієнтом теплопровідності;
  • інертністю до агресивних хімічних речовин;
  • ідеальною гладкістю внутрішньої поверхні, що не сприяє накопиченню бруду і відкладень.

Все це, крім високих експлуатаційних властивостей, забезпечує і довговічність труб із зшитого поліетилену.